Свято з'явилося в 2012 році, воно є спільною ініціативою Європейського товариства радіологів. Міжнародний день радіології вважається професійним святом для фахівців даної медичної галузі – радіодіагностів і радіотерапевтів різних напрямків.
Це щорічний захід, метою якого є підвищення обізнаності про цінність, яку ця наука вносить у безпеку обслуговування пацієнтів, та покращення розуміння важливості ролі радіологів у континуумі охорони здоров’я.
Медична візуалізація є однією з найцікавіших та прогресивних дисциплін у сфері охорони здоров’я та полем великої активності з точки зору технологічних та біологічних досліджень. Рентгенівські промені, комп’ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ), ультразвукове дослідження та інші медичні технології візуалізації пов’язані з ними, відомі багатьом людям, але точна мета і цінність цих послуг не є широко зрозумілою.
Тому 8 листопада (день коли Вільгельм Конрад Рентген виявив існування рентгенівських променів у 1895 році), було обрано як день дій та обізнаності.
Проте справжнім відкривачем Х-променів слід вважати зовсім не Рентгена, а знаменитого у свій час і чомусь забутого нині українського вченого. В 1881 році на міжнародній електротехнічній виставці в Парижі, яка того часу була Меккою вченого люду, стався фурор.
Доктор Стразбурзького університету, галичанин Іван Пулюй продемонстрував загалу свій винахід – трубку, яка випромінювала Х-промені.
Цей винахід здобув Срібну медаль виставки, що, зважаючи на рівень представництва було феноменально. Променева трубка Пулюя отримала б і золоту нагороду, якби учений загал розібрався тоді які перспективи відкриває винахід Х-променів для науки. Але, на жаль, виставка була технічною, а не медичною.
«Лампа Пулюя» деякий час випускалася навіть серійно і окремими передовими лікарями використовувалася в практиці, задовго до всім відомого дослідження Вільгельма Рентгена. За допомогою свого пристрою Іван Пулюй вперше у світовій практиці зробив «рентгенівський» знімок зламаної руки 13-річного хлопчика; знімок руки своєї доньки зі шпилькою, що лежала під долонею, а також знімок скелета мертвонародженої дитини. «Рентгенограми» органів людини, зроблені Іваном Павловичем, була настільки чіткою, що дозволила виявити патологію в тілах пацієнтів.
Чому ж Вільгельм Рентген зараз відомий всьому світу, а український учений – лише спеціалістам? Свою роль зіграло багато чинників. Наприклад те, що Рентген працював в Німеччині, А Іван Павлович Пулюй – в Австро-Угощині, наукові школи якої, в тому числі і у фізиці та електротехніці лише розвивалися. Дослідженням українця перешкоджало недостатнє фінансування, яке сильно гальмували дослідження вченого. Напевне, були й якісь суб`єктивні чинники – не завжди талановитий вчений будь-що прагне до слави і уміє, як кажуть, «розкрутитися». До того ж Пулюй – прізвище не австрійське, і навіть не угорське…
Словом, не принижуючи ні в якому разі досягнень Вільгельма Рентгена, слід сказати, що у випадку «рентгенівського» випромінювання повторилася історія з Америкою, яка дістала назву зовсім не тієї людини, яка її відкрила.
Джерело: amnu.gov.ua
Якщо вам цікаві новітні розробки в науковій та технічній сфері, підпишіться на електронну версію нашого журналу. 
Там ви знайдете ексклюзивні матеріали, які не були опубліковані на нашому сайті!