26 серпня 1801 французький інженер професор механіки в Школі мостів і доріг в Парижі Філіп Лебон оформив патент на конструкцію газового двигуна. Рушійна сила виникала після вибуху газоповітряної суміші всередині робочого циліндра — у людства з'явився двигун внутрішнього згоряння (ДВЗ).
Пошук альтернативи тепловим (паровим) машинам почався фактично відразу після їх появи. До цього підштовхувала сама їх недосконала конструкція. З одного боку, вони мали великі габарити і масу через застосування зовнішнього обладнання для забезпечення згоряння палива і підтримки тиску пара.
А з іншого — функціональна частина парової машини (поршень і циліндр) порівняно невелика. Дане протиріччя постійно спонукало думку винахідників до пошуку можливості суміщення процесу згоряння палива з робочим тілом двигуна.
Спочатку потрібно було вирішити питання з відповідним паливом. Саме паливо визначає пристрій двигуна, його габарити і характеристики, та й саму можливість його створення. І першим таким паливом став світильний газ.
Він був відкритий Філіпом Лебоном (1769-1804), який в 1799 році отримав патент на використання і спосіб отримання цього газу шляхом сухої перегонки деревини або вугілля. Дане відкриття мало величезне значення, перш за все для розвитку техніки освітлення. Дуже скоро у Франції, а потім і в інших країнах Європи газові лампи стали успішно конкурувати з дорогими свічками.
Однак незабаром Лебон зрозумів, що його світильний газ можна використовувати не тільки для освітлення. Винахіднику прийшла в голову думка взятися за конструювання двигуна, здатного замінити парову машину. Основною вимогою до конструкції такого агрегату було згоряння палива не у зовнішній топці, а безпосередньо в циліндрі двигуна.
Через два роки робота Лебона, який на той час отримав звання професора механіки в паризькій Школі мостів і доріг, дала результат. 26 серпня 1801 він оформив патент на конструкцію свого газового двигуна. Принцип дії цієї машини ґрунтувався на вже відомому властивості відкритого їм газу: його суміш з повітрям вибухала при запаленні з виділенням великої кількості теплоти.
Продукти горіння стрімко розширювалися, надаючи сильний тиск на навколишнє середовище. Для корисного використання цього явища в двигуні Лебона були передбачені два компресори і камера змішування. Один компресор повинен був накачувати в камеру стиснене повітря, а інший — стиснений світильний газ із газогенератора.
Газоповітряна суміш надходила потім у робочий циліндр, де запалала. Двигун був подвійної дії, тобто поперемінно діяли робочі камери функціонували на обидві сторони поршня. Таким чином, в руках 32-річного французького професора виявилася хоч і недосконала, але цілком діюча перша в історії модель двотактного ДВЗ.
Якщо вам цікаві новітні розробки в науковій та технічній сфері, підпишіться на електронну версію нашого журналу. 
Там ви знайдете ексклюзивні матеріали, які не були опубліковані на нашому сайті!