Катастрофа на Чорнобильській АЕС, що сталася 26 квітня 1986 року, стала однією з найстрашніших техногенних катастроф в історії людства. Раніше вважалось, що вибух на четвертому енергоблоці стався тому, що в ході експерименту неконтрольоване нагрівання розірвало труби системи охолодження, а розігрітий пар при контакті з цирконієвою оболонкою паливних елементів привів до активного утворення водню і його займання в ході реакції з киснем. Однак нові дослідження ставлять під сумнів стару версію. Вчені вважають, що перший вибух всередині реактора був ядерним.
Шведські дослідники провели незалежне розслідування і прийшли до висновку, що насправді на Чорнобильській АЕС стався ядерний вибух потужністю близько 75 тонн в тротиловому еквіваленті. Для цього їм довелось проаналізувати концентрації ізотопів 133Xe і 133mXe в зразках череповецької фабрики зі скраплення повітря, після чого змоделювати погодні умови після катастрофи, використовуючи архівні дані 1986 року.
На користь своєї версії шведські дослідники наводять два досить вагомі аргументи. По-перше, буквально через кілька днів після події на ЧАЕС співробітники з радієвого інституту імені Хлопіна (Санкт-Петербург) зареєстрували активність ізотопів 133Xe і 133mXe в рідкому ксеноні, отриманому на череповецькій фабриці зі скраплення повітря. Через 83 години після аварії відношення активностей цих ізотопів в повітрі становило 44,5 ± 5,5. Вчені змоделювали процеси, які відбуваються в реакторі за допомогою створеної ними програми і прийшли до висновку, що подібна активність була недосяжна в результаті експерименту, проведеного співробітниками ЧАЕС. При такому рівні активності це міг бути тільки і виключно ядерний вибух, нехай і невеликої потужності. Сьогодні потужність цього вибуху можна обчислити лише приблизно. Вчені вважають, що вона знаходиться в інтервалі від 25 до 160 тонн в тротиловому еквіваленті з імовірністю 68%.
Другим аргументом шведських дослідників стало дослідження метеорологічних умов над європейською частиною СРСР відразу після аварії. При аналізі використовувались сучасні алгоритми розрахунку руху повітряних фронтів. Моделювання було проведене для сімнадцяти різних висот в інтервалі від нуля до восьми тисяч метрів. Вчені прийшли до висновку, що активність ізотопів в районі череповецької фабрики спостерігалась на висоті до трьох кілометрів. Будь вони на іншій висоті, то потрапили б в рідкий ксенон зовсім в інший час. А трикілометрову висоту викидів міг забезпечити саме ядерний вибух потужністю 75 тонн.
Є й інші аргументи на користь нової версії про ядерний вибух. Наприклад, з ядра реактора зникла серпентинітова плита в залізній оболонці товщиною близько 4 сантиметрів. Дослідження показали, що вона була розплавлена потоками високотемпературної плазми, яка могла утворитись в результаті ядерного вибуху. Сейсмологи під час катастрофи зареєстрували два сигнали, що відповідають двом вибухам потужністю близько 200 кілотонн з двосекундним інтервалом. Інші доводи ви можете прочитати в оригінальному матеріалі, який учені зі Швеції опублікували в журналі Nuclear Technology. Джерело
Є новина? Надсилайте на vinahid@ukr.net
Шановні відвідувачі, дякуємо за можливість спілкування, за інтерес, який ви проявляєте до нашого видання і пропонуємо зробити електронну підписку на журнал "ВІР".
Подробиці на сайті http://vir.uan.ua/order/