Круглий стіл «Оцінка екологічних ризиків при підземному, відкритому і свердловинному способах видобутку енергоносіїв».

IMG_3431

27 серпня 2015 р. в інформаційно-просвітницькому Орхуському центрі       (м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35) відбувся круглий стіл,організований Донецьким національним технічним університетом МОН України за підтримки Державної  екологічної академії післядипломної освіти та управління; Українського Інституту газу нетрадиційних джерел, а також Інформаційно-просвітницького Орхуського центру за темою:

«Створення інформаційної бази з оцінки екологічних ризиків при підземному, відкритому і свердловинному способах видобутку енергоносіїв».

У роботі круглого столу взяли участь 9 докторів наук та 9 кандидатів наук, фахівці та аспіранти 10 організацій і установ (ДонНТУ МОН України; КНДІСЕ; ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»; Інститут підготовки фахівців ДП Укр НДНЦ; ЕІТІ в Україні; Британська рада в Україні; Компанія «SHELL»; журнал «Винахідник і раціоналізатор України», МБО «Екологія-Право-Людина»; Східноукраїнський екологічний інститут; помічники – консультанти народних депутатів України; ДЗ «ДЕА»).

Учасники круглого столу заслухали доповідь завідувача кафедри природоохоронної діяльності ДонНТУ, д.т.н. проф. Костенка Віктора Климентовича, в якій було висвітлено основні результати досліджень у рамках реалізації благодійного грантового проекту  «Створення інформаційної бази з оцінки екологічних ризиків при підземному, відкритому і свердловинному способах видобутку енергоносіїв».

В основу доповіді було покладено видобуток копалин, кам'яного, бурого вугілля і природного газу та вплив цього процесу під час експлуатації на довкілля. Які перспективні напрямки існують для енергетичних копалин з умовою їх ефективної переробоки.

Як зазначив доповідач,  найбільш вагомим уявляється перехід на розробку карбоновміщаючих родовищ як вуглегазових, тобто паралельного видобутку метану і вугілля. За різними оцінками в надрах Донбасу зосереджено у зв’язаному стані від 12 до 25 трн. м3 газу. Сьогодні у найліпших випадках використовують 20…25% метану, що знаходиться у гірничому масиві та переходить у вільний стан в області ведення гірничих робіт.

Збільшення обсягів утилізованого газу, перетвореного в електричну енергію та теплоту, дозволить знизити собівартість товарного вугілля, підвищити безпеку підземних гірничих робіт і покращити екологічну обстановку санітарно-захисних зон шахт.

Вугільні шахти доцільно перетворювати в гірничехімічні комбінати. Переробка рядового вугілля в напівкокс дозволяє підвищити його енергетичні властивості зменшенням хімічного та фізичного недопалу. Додатково при коксуванні одержують хімічну сировину у вигляді смол та газової суміші придатної для синтезу рідкого палива або як палива.

Найнадійнішою близькою перспективою власного енергозабезпечення для України можна вважати свердловинну технологію видобутку нафти та газу. Вона забезпечує найменші та такі, що піддаються керуванню, екологічні ризики. Підвищення промислових запасів газу за рахунок зосереджених у пісковиках і сланцях є доволі реальним.

Впровадження сучасних технологічних прийомів, як то багатостовбурні «кущі» спрямованих свердловин, фрекінг, вакуумування свердловин обіцяють підвищення обсягів газу, що видобувають, в кілька разів при достатньому рівні безпеки, в тому числі і екологічної.

До результатів проекту слід віднести:

в науковому напрямку:

— запропоновано універсальне рівняння щодо розрахунку екологічних ризиків, яке дозволило вперше виконати порівняння впливу на довкілля різних видів технологічних процесів з видобутку енергоносіїв;

вперше за енергетичним підходом виконано порівняння кількісного та отримані показники впливу на оточуюче середовище відкритого, шахтного та свердловинного способів видобутку енергоносіїв;

в практичній сфері:

— експериментально-розрахунковий  метод обґрунтовання переваги свердловинного способу видобутку енергоносіїв перед кар’єрним та шахтним;

в дидактичній:

— розроблено і видано в паперовому та електронному виді навчально-

  методичний посібник «Копалини – горючі енергоносії України. Екологічні

  питання» для викладачів загальноосвітніх шкіл;

— розроблено і видано в паперовому та електронному виді допоміжні 

  методичні матеріали до теоретичних та практичних занять «Вплив на

  біосферу видобутку енергоносіїв»  для викладачів і студентів технікумів та

  ВНЗів екологічних спеціальностей.

Після доповіді д.т.н.  професора Костенка В. К. учасники круглого столу обговорили такі питання:

— Копалини – горючі енергоносії України. Екологічні питання;

— Вплив різних видів видобутку енергоносіїв на складові біосфери;

— Оцінка екологічних різиків діяльності гірничовидобувних підприємств;

— Чому свердловинний спосіб має переваги над іншими?;

— Екологічна освіта із зазначених питань.

          Учасниками круглого столу позитивно сприйнято та схвалено отриману інформацію. Всі учасники отримали наукові і дидактичні матеріали на паперовому та електронних носіях.

Додаткову інформацію можна отримати у Просвітницькому Орхуському центрі, а також за електронною адресою:vk.kostenko@gmail.com.