Велика частина планет і їх супутників в Сонячній системі, на які ми б хотіли висадитися і досліджувати їх, має атмосферу. Де щільна, де розріджена, але при спуску космічного апарата в будь-якому випадку виникне тертя і розігрів, запобігти якому зобов’язаний теплозахисний екран – громіздка і важка конструкція, але нещодавно студент Університету Манчестера Руй Ву запропонував оригінальний прототип.
За замовчуванням у теплозахисного екрану дві функції – він бере і розсіює тепло, не дозволяючи йому нагрівати сам апарат, плюс гальмує падіння за рахунок опору атмосфері. В залежності від умов посадки екран може мати солідні розміри, тому майже завжди це складана конструкція, яка розкладається механічно або надувається. Руй Ву запропонував використовувати принцип насіння-крилатки деяких земних рослин.
Крилатка легко закручується і зберігає стабільне обертання від найменшого пориву вітру, тому якщо сконструювати схожий механізм, він зможе обертатися при контакті з будь-якою позаземною атмосферою. По мірі обертання відцентрова сила змусить поршні розігнутися і розтягнути гнучку спідницю-щит з жароміцного матеріалу, яка і забезпечить розсіювання тепла і гальмування від опору в середовищі. Головне в такому концепті – все працює без джерел енергії і контролю ззовні, в пасивному режимі.
На думку самого автора винаходу, він відмінно підходить для невеликих апаратів, наприклад, вантажних контейнерів, які будуть скидатися колоністам з орбітальної станції по мірі прибуття транспортників. Подібні пасивні щити простіші і набагато дешевші будь-яких двигунів і парашутних систем, плюс вони всі багаторазові. Джерело
Шановні відвідувачі, дякуємо за можливість спілкування, за інтерес, який ви проявляєте до нашого видання і пропонуємо зробити електронну підписку на журнал "ВІР".
Подробиці на сайті http://vir.uan.ua/order