12 березня вважається днем народження глобальної мережі Інтернет. У 1989 році британець Тімоті Бернерс-Лі представив колегам документ, в якому він зібрав усі свої ідеї, що стосуються обміну інформацією між комп’ютерами.
Місцем народження «глобальної павутини» стала ЦЕРН — Європейська організація з ядерних досліджень. Сер Тімоті запропонував концепцію ідентифікаторів ресурсів URL, сформулював вимоги до протоколу передачі гіпертекстових документів HTTP і мови розмітки документів HTML.
Перші специфікації та програми для роботи з цим стандартом з’явилися через два роки в 1991-му. Це було програмне забезпечення першого в історії HTTP-сервера і браузера з функцією редактора HTML. Також це був один з перших додатків, виконаних згідно з принципами WYSIWYG (what you see is what you get — що бачиш, те й отримуєш). Такий підхід значно спрощував створення гіпертекстових документів і дозволяв займатися цим майже кожному.
«Я припускаю, що вся інформація на всіх комп’ютерах буде пов’язана. Я припускаю, що можу запрограмувати свій комп’ютер на створення такого простору, в якому все, що завгодно буде пов’язано» — Сер Тімоті Джон Бернерс-Лі, винахідник глобальної мережі Інтернет.
Згідно Бернерсу-Лі, всесвітня інформаційна мережа має будуватися на наступних принципах: можливість не тільки отримувати інформацію, але і редагувати або створювати її; можливість використання комп’ютерів для виконання спільних обчислювальних завдань; децентралізація і рівнозначність вузлів мережі; не лише технічна, але і моральна відповідальність вчених і IT-фахівців, які працюють над її розвитком.
Шановні відвідувачі, дякуємо за можливість спілкування, за інтерес, який ви проявляєте до нашого видання і пропонуємо зробити електронну підписку на журнал "ВІР".
Подробиці на сайті http://vir.uan.ua/order