Дослідники кажуть, що якщо б ми дійсно цього захотіли, то вже до 2050 року майже три чверті країн світу змогли б повністю перейти на використання відновлюваних джерел енергії. Такі висновки були зроблені в рамках великого аналітичного проекту по складанню світової дорожньої карти до 2050 року.
У ній вчені описують, яким чином до цього часу людство зможе перейти до вільного від шкідливих викидів майбутнього, створити мільйони нових робочих місць, заощадити трильйони доларів, що витрачаються на охорону здоров’я та проекти щодо захисту клімату, і допомогти зберегти нашу планету від глобального потепління.
Розрахунки, що проводились групою з майже 30 експертів, засновані на оцінці можливостей 139 країн у переході на 100-відсоткове використання вітряної, водної і сонячної енергії протягом наступних трохи більше трьох десятиліть. Така масштабна зміна енергетичної інфраструктури виходить далеко за той рівень, за який виступає паризька хартія (COP21) в питаннях клімату, але дослідники говорять про існування вагомих причин, по яких перехід на поновлювані джерела енергії повинен бути здійснений раніше.
«Робота показує, що той рівень переваг, які ми отримаємо, настільки великий, що ми повинні якомога швидше здійснити перехід до вітряної, водної і сонячної енергії», — коментує Марк Делюччі з Каліфорнійського університету, один з учасників дослідження.
Це дозволить не лише створити нові робочі місця в індустрії виробництва відновлюваної енергії (очікуване зростання становить 24 мільйони робочих місць), але і підвищить рівень нашого здоров’я, яке значно страждає від переробки, використання викопних видів палива, а також створюваних ними забруднень. За прогнозами, на 4,6 мільйони осіб щорічно також знизиться і обсяг смертності через забруднення повітря. Але, можливо, найбільш важливим у цьому, якщо дивитися на питання в довгостроковій перспективі, є те, що перехід до відновлюваних джерел енергії дозволить загальмувати зростання середньої температури на планеті.
Дане дослідження, але в початковій формі було представлено на Паризькому саміті в 2015 році. Керівником проекту є Марк Якобсон зі Стенфордського університету.
«Найбільш вражаючим в результатах цього дослідження є те, що кожна країна, яку ми вивчили, має достатню кількість необхідних ресурсів для самозабезпечення», — поділився Якобсон в інтерв’ю IEEE Spectrum.
«Правда, у кількох випадках, коли мова йшла про маленькі країни, але зі щільним населенням, може знадобитись імпортування енергії з сусідніх країн. В якості альтернативи можна буде використовувати збільшену кількість енергії, що видобувається на берегових лініях».
Великі ж країни мають великі площі суші, отже, володіють більшою гнучкістю в питанні вибору відповідних майданчиків для будівництва видобувних станцій – сонячних, повітряних чи морських. Незважаючи на те, що створення дорожньої карти для 139 країн саме по собі є досить масштабною ініціативою, дослідники не планують на ній зупинятись.
«Далі ми плануємо розробити дорожні карти під кожне індивідуально взяте місто, де вкажемо, як можна буде забезпечити 100-відсотковий перехід на поновлювані джерела енергії», — додав Якобсон. Джерело