Президент Петро Порошенко провів зустріч з провідними науковцями країни. Глава держави підкреслив, що Україна покладає великі надії на науку, а розвиткові українського наукового потенціалу відведено значну роль у Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020».
Глава держави зазначив, що невикористання потенціалу науки призводить до науково-технологічного відставання України від розвинених країн. «У сучасному світі не сировинні багатства, а інноваційність є вирішальним чинником економічного успіху», – зазначив Президент.
Для цього необхідно збільшити кількість вітчизняних підприємств, які займаються інноваційною діяльністю. Частка таких компаній в Україні у 2014 році становила приблизно 16%, в той же час у країнах ЄС – доходить до 70%.
Президент також звернув увагу на потенціал інтелектуальної власності та забезпечення ефективних механізмів її комерціалізації. У промисловому виробництві використовується лише 4,2% наявних винаходів. «Через неврахування інтелектуальної власності вартість промислових підприємств України занижена на 50–80%», – підкреслив Глава держави.
Також важливим є розроблення і прийняття нового інноваційного Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність». «Необхідно удосконалити механізм формування державного замовлення на розроблення новітніх технологій, посилити державний нагляд і громадський контроль за проведенням наукових та науково-технічних розробок, що здійснюються за бюджетні кошти, створити систему оцінки науково-технічного та інноваційного рівня наукового та технологічного продукту на основі методів і критеріїв, які вже зараз застосовуються у ЄС», – сказав Петро Порошенко.
Президент також зазначив, що у зростанні авторитету науки у суспільстві, залученні юних талантів та розвитку технологій неабияку роль відіграють наукові премії. Глава держави висловився за реформування процедури присвоєння премій, яка регулюється положенням ще радянських часів. Зокрема, більшу увагу суспільства до лауреатів наукових премій може забезпечити скорочення числа колективів й кількості нагороджених.
«Для порівняння, знову ж таки, повертаємося до нобелівських премій – там мало номінацій, але кожне присудження є подією, яку чекають і наукова спільнота, і медіа, і громадськість не лише окремих країн, а всього світу», – сказав Президент.
Глава держави повідомив про затвердження нового персонального складу Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Комітет має спільно з Міністерством освіти та науки підготувати та подати у місячний строк пропозиції щодо внесення змін до законодавства. «Вірю, що вже невдовзі нові лауреати Державної премії стануть яскравим прикладом, який заохочуватиме молодь іти в науку, а науковців – здобувати нові результати, які матимуть справді першорядне фундаментальне значення для людства й практичну вагу для рідної України», – сказав Президент.
У свою чергу Президент Національної Академії Наук України Борис Патон зазначив, що науковці останні роки приділяють увагу забезпеченню надійної та безпечної роботи ядерно-енергетичного комплексу, ракетно-космічній галузі та літакобудування, вирішенню проблем енергоефективності та енергозаощадження, інноваційного розвитку, сферам охорони здоров’я, медицини та продовольчій безпеці. Також є розробки для військових в зоні АТО.
«З 2015 року в межах загального фінансування Академії ми започаткували цільову наукову програму з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави. І вже розпочато виконання відібраних за конкурсом найбільш перспективних проектів», – повідомив Борис Патон. Протягом 2014 року вчені НАН виконували роботи для понад 40 великих вітчизняних підприємств, зокрема для КБ «Південне», «Мотор Січ», «Антонов», «Арсенал» тощо.
Борис Патон наголосив на важливості підготовки висококваліфікованих науковців, інтеграції до європейського наукового простору, участь у програмі «Горизонт-2020». «Подальший розвиток науки потребує кардинальних заходів на державному рівні для підняття престижності наукової діяльності, залучення талановитої молоді, поліпшення соціального захисту науковців», – наголосив Борис Патон.
Присутній на зустрічі Міністр науки та освіти Сергій Квіт зазначив, що агресія Росії поставила перед українською науковою спільнотою нові виклики, особливо у сфері військово-оборонних технологій. «Сьогодні наші університети успішно виконують 27 наукових тем, затверджених РНБО та Міноборони», – повідомив він.
Сергій Квіт також зазначив, що розроблена фахівцями Міністерства освіти та науки разом з експертами нова редакція закону про наукову та науково-технічну діяльність має надати імпульс для розвитку. Він також наголосив на важливості інтеграції української наукової спільноти до європейської, особливо з урахуванням того, що наукові контакти з Росією майже втрачено.