Київський прес-клуб за підтримки Мінінформполітики та Українського інституту соціологічних досліджень ім. О. Яременка 3 грудня провів у медіацентрі «Територія реформ» (конференц-зала НСЖУ) круглий стіл за участю експертів і журналістів «Зелена економіка. Нові тренди й можливості».
Ця тематика дуже важлива для України, адже світові фінансові установи орієнтуються на підтримку проектів, що вже не передбачають використання традиційних джерел енергії. І відповідно до угоди про асоціацію між Україною і ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, сторони розвивають і зміцнюють співробітництво з питань охорони довкілля й таким чином «сприяють реалізації довгострокових цілей сталого розвитку і зеленої економіки». Це потребуватиме не лише відповідних реформ, а й істотної перебудови фінансової системи.
Поняття «зеленої економіки» сформулював 2007 року американський фізик і економіст Роберт Айрес. Він визначив основні складники економіки майбутнього – екологічний, соціальний, економічний та управлінський. Сучасні експерти називають зелену економіку «економікою сталого розвитку». Її теорія ґрунтується на трьох аксіомах: неможливо нескінченно розширювати сферу впливу в обмеженому просторі; неможливо вимагати задоволення потреб, які нескінченно зростають в умовах обмеженості ресурсів; усе на поверхні Землі є взаємопов'язаним.
Під час круглого столу за участю журналістів відбувся обмін думками, чи спроможна новітня генерація залишити по собі стільки капіталу (людського, природного, матеріального), скільки успадковано від попередніх поколінь. Учасники-фахівці обговорили перспективи впровадження інновацій, способи залучення ефективних фінансових інструментів у розвиток відновлюваної енергетики.
Відгукнулися на запрошення до дискусії експерти в цій галузі, громадські діячі, представники редакцій видань економічного профілю. З основних тем круглого столу висловилися Родіон Морозов – директор департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проектів ресурсозбереження (Укргазбанк), Георгій Гелетуха – голова правління Біоенергетичної асоціації України, Олександр Дячук – провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Роман Зінченко – співзасновник і координатор громадської організації Greencubator, Юрій Фаворський – президент Асоціації сонячної енергетики України, В’ячеслав Потапенко з Інституту зеленої економіки, Олег Савицький – експерт з кліматичної та енергетичної політики ГО «Екодія», Валерій Гензицький, експерт ЕСКО. Активну участь у розмові брав Микола Китаєв – головний редактор журналу «ВіР» («Винахідник і Раціоналізатор») та інші.
Промовець – Микола Китаєв, справа – Георгій Гелетуха
Як зазначив, зокрема, Георгій Гелетуха, «прикладом для України в розбудові відновлюваної енергетики може бути Литва, яка свого часу зазнала тих самих труднощів, що й Україна (йдеться про істотне підвищення ціни на газ із РФ), але нині за темпами переведення економіки на використання замість газу біомаси як палива литовці мало не попереду всіх у світі». Україна так само має відповідну стратегію і прагне до 2035 року досягти показника 40 відсотків відновлюваного тепла, але для цього ще треба багато попрацювати, наголосив експерт.
Відбулися також телемости з Литвою і ФРН: одним з учасників розмови став Олександр Сущенко – голова Green Business School, науковий співробітник Центру дослідження довкілля ім. Гельмгольца (Лейпциг), балтійських експертів репрезентував Мартінас Негявічюс, президент Конфедерації відновлюваної енергетики в Литві.
Фото Сергія Шевченка