Нове джерело енергії з прісних і солених вод

устья рек

Енергія взаємодії прісних і солоних вод річок та океанів покриє 40% потреб людства.

Вчені з США розробили нове технологічне рішення, здатне виробляти величезну кількість енергії в місцях впадіння річок у моря і океани.

Їх відкриття засноване на використанні різниці між концентраціями солі в двох різних видах водних джерел, пояснює учасник дослідження Крістофер Горскі з Університету штату Пенсільванія. Ця різниця здатна виробляти достатньо енергії, щоб покрити 40% потреб усього світу.

Один з найбільш поширених сучасних методів використання цього виду енергії, зворотний осмос (PRO), вибірково дозволяє воді проходити через напівпровідну мембрану, не пропускаючи сіль. Виникає осмотичний тиск, який перетворюється в енергію, що обертає турбіну. Однак, основна проблема PRO в тому, що мембрани швидко приходять в непридатність, і їх доводиться часто міняти.

Тому вчені взяли за основу два інших методи, зворотний електродіаліз (RED) і ємнісне змішування (CapMix), у кожного з яких теж є свої недоліки. Вони побудували проточний кювет, в якому два канали розділені аніонообмінною мембраною. На кожен канал поміщений електрод, а в якості струмознімачів використовувалась графенова фольга. В один канал заливається солона вода, в інший — прісна. Потоки, що періодично міняють місця, дозволяють виробляти електрику.

В результаті новий метод дозволяє виробляти 12,6 Вт на кв. метр, більше, ніж кожен з його складових методів окремо, але без їхніх недоліків. «Дві речі змушують цей метод працювати, – каже Горскі. – По-перше, є сіль, яка потрапляє на електроди. По-друге, є хлорид, що проходить через мембрану. Обидва ці процеси виробляють напругу».

На думку вчених з Делфтського технічного університету, гідроенергія може забезпечити до третини всієї світової потреби в електроенергії. До такого висновку вони дійшли, проаналізувавши 11,8 млн локацій, які теоретично можуть бути використані для вироблення гідроенергії. Джерело